Всі публікації.

Перший ілюстратор «Мертвих душ» М.В.Гоголя.

Олександр Олексійович Агін — художник, відомий як відмінний рисувальник, є основоположником російської жанрової ілюстрації.

Олександр Олексійович Агін народився 11 травня 1817 року у Псковській губернії. Батько його-поміщик, відставний офіцер кавалергардського полку О.П.Єлагін, а мати — кріпосна. Офіційного шлюбу між батьками не було, тож за традиціями того часу, майбутній художник, який народився поза офіційним шлюбом, отримав тільки скорочене прізвище свого батька. Рано залишившись сиротою, маючи на вихованні молодшого брата Василя, він все ж таки зумів, без підтримки зі сторони, вступити в 1834 році в Санкт-Петербургзьку Академію мистецтв. Закінчивши з успіхом за два роки загальномалювальні класи, потрапляє до класу портретного та історичного живопису, керівником якого був Карл Брюлов, який на той час був в розквіті слави. В протоколах Спілки преміювання художників, за свої малюнки Агін був нагороджений срібною медаллю Академії, а по закінченні її в 1839 році, отримав лиш звання учителя малювання, що і здивувало однодумців. Художник старанно працює над замовленим Спілкою великим циклом «Ветхий завет в картинках». Ця ідея була лиш на половину виконана, але академічні круги не раз хвалили художника за його майстерність володіти легким контурним малюнком. Паралельно Агін, разом з групою художників, бере участь у створенні ілюстрацій до збірника «Физиология Петербурга». Згодом в «Петербургском сборнике» з’явилися ілюстрації Агіна до поєми І.С.Тургенєва «Помещик», які високо оцінив Бєлінський.

В цей час виходять літографіровані малюнки до дитячої книжки “Дедушка Крылов”,“История капитана Копейкина”, ілюстрації до “Комического альманаха”. Агін стає відомим, як автор дивовижної композиції малюнків на п'єдесталі пам'ятника відомому байкарю І.А.Крилову, роботи видатного скульптора П.К.Клодта, який знаходиться в Літньому саду у Санкт-Петербурзі.

Олександр Агін був у дружніх стосунках з Тарасом Шевченком, вони разом навчалися в Петербурзькій Академії мистецтв. Письменниця і мемуаристка М.В.Ямщикова у книжці «Памятные встречи» наводить спогади Агіна про його дружбу з Шевченком та згадку художника про те, що в Академії Шевченко майстерно малював пейзажі, славився «особливим почерком для кожного дерева». Деякі дослідники вважають, що Шевченко створив «Портрет О. Агіна», однак це питання ще потребує дослідження.

В історію ім’я Олександра Агіна ввійшло як ім’я першого ілюстратора «Мертвих душ». Малюнки до Гоголівської поеми найкращі з того, що було зроблене художником.

Агін приступив до виконання своїх ілюстрацій незадовго після появи твору М.В.Гоголя. Тоді ж світ побачив 72 малюнки. Видавцем цих малюнків був гравер Бернадський. В гравіюванні ілюстрацій брали участь учні О.Агіна Ф. Бронніков і П. Куренков. Бернадський на початку 1846 року за допомогою Плєтньова звертається до М.В.Гоголя, який проживав тоді в Римі, з проханням надати право на друге видання “Мертвых душ” з тим, щоб воно було випущене з ілюстраціями О.О.Агіна. Після відмови Гоголя, Бернадський розпочинає видавати одні малюнки без тексту окремими випусками по 4 малюнки в кожному. Фінансував видання архангельський почесний громадянин Д.М.Горяінов.

Але через деякий час між Бернадським і Горяіновим виникли непорозуміння і видання припиняється після виходу 18-ти випусків. Щоб закінчити видання Бернадський у 1848 році звертається за матеріальною допомогою в Академію мистецтв. Пізніше гроші виділили але видання все таки не було закінчене. Решта (32 малюнки) побачили світ лише в 1892 році. Д.Д.Федоров купує у спадкоємців Горяінова гравюрні дощечки всіх малюнків до твору і видає їх окремим альбомом під заголовком “Сто малюнків до поеми М.В.Гоголя”.

Після довгих років активної художньої діяльності, можливо через важке матеріальне становище, художник вступає в морські мисливці. Але дуже швидко розчаровується і в 1853 році подає прохання прийняти з випробувальним терміном вчителем малювання в Київський кадетський корпус. Вчителем “3-го рода” він був затверджений лише 9 березня 1859 року, а вже 12 липня 1864 року в чині титулярного радника звільнився у зв'язку з хворобою.

Київський період життя Агіна майже впродовж 22 років був сповнений труднощів, розчарувань і не приніс очікуваної розради. Робота вчителя малювання не задовольнила творчих поривань талановитого графіка і пригнічений матеріальним становищем, починає давати приватні уроки малювання в багатих сім'ях, працює гримером і бутафором в театрі Бергера. Тож невипадково доля звела художника з багатим поміщиком Чернігівської губернії, відомим колекціонером В.В.Тарновським, власником садиби в Качанівці.

Господар садиби запрошує його навчати малюванню дітей на київській квартирі, а потім пропонує переїхати в Качанівку. За словами російської письменниці М.В.Ямщикової, знайомої художника, він приймає запрошення зі словами: “Как странно создан мир: эти Тарновские гостеприимно зовут меня к себе и будут содержать сколько угодно, ежели бы я хотел у них остаться хоть целые годы не жалея средств, представляя всякий комфорт. Впрочем я не останусь у них в долгу, – и им что-нибудь нарисую, благо они вспомнили иллюстратора «Мертвых душ».

Олександр Агін покладав на Качанівку великі надії. Напередодні переїзду він говорив: “Мне надо там много сделать… У меня уже немало начато когда-то работ. И в Качановке воскреснет все, что потускнело в душе…»

Але мрії художника не збулись. Прожив він в Качанівці одинадцять років. Виконав тут свої останні малюнки: палацу, Георгіївської церкви для поштового паперу Тарновських.

Всіма забутий художник, помер у 1875 році в садибі Тарновських. Похований на “...ближнем к имению кладбище...”

За допомогою місцевих старожилів вдалось встановити місце садибного кладовища. Знаходилось кладовище в урочищі “Дубина”, неподалік від Майорського ставу, в с.Власівка. Але, на жаль, встановити місце поховання одного з кращих ілюстраторів “Мертвих душ” на сьогодні неможливо, оскільки в радянський час кладовище було знищене.

Ольга Захарченко – організатор екскурсій І-ї категорії НІКЗ «Качанівка»

НІКЗ Качанівка, НИКЗ Качановка, сайт Качановка, палац Качанівка, заповідник Качанівка, заповедник Качановка, Тарновський, Буренко, kachanovka, Черниговской области, Ичнянского района